Особливості захисту озимого ячменю!

Шановні партнери, в сьогоднішній публікації ми хотіли б звернути увагу на особливості захисту такої культури як озимий ячмінь. Ця культура разом із пшеницею належить до одної родини Злакових, але має суттєві відмінності в фізіології та розвитку і це потрібно враховувати при вирощуванні ячменю для повного розкриття потенціалу урожайності цієї культури.

По-перше, ця культура відрізняється меншою морозостійкістю у порівнянні з озимою пшеницею. Рослини озимого ячменю витримують зниження температури лише -15 °С на глибині закладки вузла кущення тоді, як різні сорти пшениці витримують до -19°С градусів морозу. Це потрібно враховувати при виборі строків посіву цієї культури, щоб рослини достатньо розвинулися з осені і накопили кількість цукрів для успішної перезимівлі.

Наступною особливістю озимого ячменю являється більш короткий період вегетації чим у озимої пшениці. І тому всі фізіологічні фази розвитку ця культура проходить швидше. Цю особливість потрібно враховувати при догляду за цією культурою і всі заходи з догляду за ячменем проводити вчасно і більш оперативно.

Важливим фактором, що впливає на урожайність озимого ячменю - це весняне підживлення. Рослини ячменю, як відомо, мають найбільшу віддачу урожаєм від застосування азотних добрив. Тому цей елемент живлення потрібно надати швидко і вчасно, щоб рослина використала їх на закладку колоса, а не формування соломи. Оптимально закладати добрива потрібно в стадію кінець кущення – початок виходу в трубку. Якщо це буде більш пізнє внесення - спровокує лише надмірний розвиток соломи.

Іншою дуже важливою особливістю рослин ячменю є формування менш міцної соломини у порівнянні з озимою пшеницею. Це пов′язане із меншою кількістю целюлози та лігніну в клітинних стінках соломини ячменю. А це напряму впливає на стійкість рослин до вилягання. Рослини ячменю більш схильні до вилягання посівів і перелому соломини під колосом, що приводить до значних втрат урожаю.

Дуже важливий момент - це вчасно провести весняну рістрегуляцію на початку виходу рослин в трубку. Проводити її потрібно в 30-31 ВВСН. Тобто, коли перший вузол почав відриватися від вузла кущення на 0,5-1 см. Слід враховувати, що це дуже короткий період.

Важливим також при проведені рістрегуляції являється той фактор, що рістрегулятори на основі хлормекват - хлориду мають дуже слабку дію на цій культурі через те, що рослини ячменю швидко інактивують цю діючу речовину. Тому на посівах озимого ячменю використовуйте рістрегулятор ШТЕФЕМОД, КЕ (трінексапак-етил, 250 г/л)0,4-0,8 л/га. Цей препарат не тільки скорочує міжвузля, а й ефективно потовщує клітинні стінки, при цьому потовщується соломина, а також покращується розвиток кореневої системи.

Другу рістрегуляцію на озимому ячменеві потрібно провести при появі прапорцевого листка. Мета проведення рістрегуляції в цій фазі - це вкорочення і потовщення підколосового міжвузля, цим самим ми забезпечуємо більшу стійкість рослини від перелому соломини під колосом.

Цю рістрегуляцію краще провести препаратом ШЕТЕФОН, РК (етефон, 660 г/л).

Норма застосування препарату ШЕТЕФОН, РК складає 0,55 л/га.

Фаза внесення від появи прапорцевого листка до початку виходу остей колоса. При застосуванні рістрегуляторів потрібно враховувати температурний режим під час внесення.

Препарат ШТЕФЕМОД, КЕ вноситься при температурі від + 8 °С до + 25 °С, а ШЕТЕФОН, РК від 15 до 25 °С.

Слід також зауважити, що не слід обробляти рістрегуляторами рослини, які знаходяться в стресовому стані та при температурі повітря вище 25 °С!

Крім вище перерахованих особливостей озимого ячменю є ще одна - схильність цієї культури до заражування специфічними хворобами. В першу чергу це ринхоспоріоз і різні види плямистостей: сітчаста, темно бура та інші. Збудники цих захворювань мають значну шкодочинність, наприклад втрати врожаю від сітчастої плямистості можуть сягати до 40%, через руйнування фотосинтетичної поверхні листя. Крім значної шкодочинності ці види грибів мають коротший цикл розвитку і при сприятливих умовах зараження рослин відбувається дуже швидко.

Тому обробіток посівів фунгіцидами потрібно починати на більш ранніх етапах розвитку рослин, вже на початку виходу рослин в трубку, не чекаючи масового розвитку хвороб, а працювати більш профілактично.

Для ефективного контролю широкого спектра хвороб ми радимо бакову суміш фунгіцидів ШТЕФСТРОБІН, КС (азоксистробін, 250 г/л) 0,5 л/га та ШТЕФ-ЦИПРО-ПРО, КЕ (ципроконазол, 80 г/л+пропіконазол, 250 г/л) 0,5 л/га застосувати на стадії виходу рослин в трубку при перших проявах захворювань.

Так, як у ячменю підпрапорцевий листок відповідає за синтез основної маси пластичних речовин та якість зерна, другу фунгіцидну обробку потрібно провести у фазу BBCH 36 при появі підпрапорцевого листка баковою сумішшю фунгіцидів: ШТЕФСТРОБІН, КС 0,5 л/га та ШТЕФІКУР, КС (тебуконазол, 250 г/л) 0,5 л/га . Така схема захистить посіви ячменю протягом періоду вегетації.

Враховуючи ці особливості фізіології росту та розвитку озимого ячменю ви завжди розкриєте максимальний генетичний потенціал і отримаєте високий врожай цієї культури.

*Застосовуйте пестициди і агрохімікати безпечним способом. Завжди читайте етикетку та інформацію про пестицид або агрохімікат перед його застосуванням.